ФУТБО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. Підкидати що-небудь ногою. Федь бере з підлоги й показує офіцерові старий валянок. Офіцер недбало футболить ногою валянок, який летить на плиту (Ю. Янов., І, 1954, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 656.