ФУРДИ́ГА, и, ж., діал., рідко. В’язниця. —Я з фурдиги.— Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла [Ольга] в хаті і просилася (Кач., II, 1958, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 654.