ФУДУ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., діал. Властивість за знач. фуду́льний. І Гершко почав діяти. Спершу вганяв його [Івана] у велику фудульність, а коли Іван повірив, що всі за нього,— рішився загрозити його надіям (Круш., Буденний хліб.., 1960, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 649.