ФУДУ́ЛЬНО, діал. Присл. до фуду́льний. — Се, бачу, якийсь міщанин.. як він фудульно та розмашисто ступає (Фр., VIII, 1952, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 649.