ФУГА́СНИЙ, а, е.

1. Прикм. до фуга́с. І як мені ті дні забути, І як не виспівать мені Ті чорні ночі, в час осмути, В грядущій сивій далині, Де наш Дніпро і зелень рути В фугаснім корчились вогні (Мал., Листи.., 1961, 15).

2. Який діє вибуховою хвилею, газами, що утворюються при розриві (на відміну від ударної чи запальної дії). Батарея стріляла вгору і, падаючи мов з високого неба, фугасний снаряд влучав у наперед визначену мету (Смолич, III, 1959, 41); Вони [діти] не чули бомб фугасних і не почують за життя. Багато років мирних, щасних Для них готує майбуття (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 649.