ФРІГІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фрігі́єць, і́йця, ч.; фрігі́йка, и, ж.). Малоазіатська народність, що жила до н. е. на узбережжі Мармурового моря. Розпорядивши Турн як треба, Махнув, засаду щоб зробить, На гору, що торкалась неба, І щоб фрігійців окружить [оточити] (Котл., І, 1952, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 644.