ФРИЗУ́РА, и, ж., діал. Зачіска, завите волосся. Ніна не дивилася на нього, занята перед дзеркалом своєю пишною фризурою (Фр., III, 1950, 166); Симпатію в неї, як я догадалася, здобула тим, що не уживала пудру, модної фризури та яскравих декольтованих суконь (У. Кравч., Вибр., 1958, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 644.