ФРАНЦУ́ЗЬКИЙ, а, е. Прикм. до францу́зи і Франція; // Належний французам, Франції. От сине Женевське озеро, а над озером на південному французькому березі високі верхи гір біліють, вкриті снігами (Н.-Лев., II, 1956, 399); Тихо й сумно покидав я Землю славную французьку. Рідний край святої волі І жінок, мені коханих (Л. Укр., IV, 1954, 155); Мемуари генерал-майора Ковпака видані французькою, чеською, румунською та іншими мовами (Рильський, IX, 1962, 14); Приїздили французькі винороби, зробили дегустацію, а потім забажали побачити людей, що такий виноград вирощують (Рад. Укр., 22.VІІ 1967, 2); // Такий, як у французів, у Франції; власт. французам або який походить з Франції. Високий, худий.., одягнений у синю французьку блузу, на котрій можна було полічити усі кістки його, він трохи скидався на Дон-Кіхота (Коцюб., І, 1955, 195); Чудесним зразком перенесення французьких звичаїв XVII століття в українську мовну стихію був «Тартюф» Мольєра у перекладі В. Самійленка (1864-1925) (Рильський, IX, 1962, 69); Сахно розглядала запорошені шкіряні шоферові плечі,.. дивуючись з його гарної французької вимови (Смолич, І, 1958, 45); // Завезений із Франції. Горбатяться в сідлах верхівці, їдуть тачанки, тягнеться шляхом поміж хлібами артилерія — добуті в Криму французькі гаубиці (Гончар, II, 1959, 86); // Написаний мовою французів. Дівчина ледве діждалася тієї години, коли пані, солодко позіхаючи, лягла в ліжко, притиснувши до грудей золочену французьку книгу (Стельмах, І, 1962, 350).
Францу́зька бу́лка — невелика біла булка подовженої форми. Крайнєв мазав дірчасті кружечки французької булки маслом (Собко, Граніт, 1937, 105); Францу́зький замо́к — вид внутрішнього автоматичного замка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 641.