ФРАНЦУ́ЗКА, и, ж., заст. Француженка. Тільки французка може дати панні відповідне виховання, до того ж Юзя вже досить вміє по-німецьки (Л. Укр., III, 1952, 645); Зовсім не подобала [бонна] на ту французку, яку собі придумують у нас: худу та бліденьку. Хутше подобала на нашу чорняву дівчину з Буковини (Март., Тв., 1954, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 641.