ФРА́НТИК, а, ч. Зменш. до франт. Ми не хвальки, не горді франтики,— Ми чесно вмієм працювать (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 641.