ФРАК, а, ч. Чоловічий двобортний одяг в талію, з вирізаними спереду полами та довгими фалдами ззаду, який одягають в урочистих випадках, на офіційних прийомах, для виступу в концертах і т. ін. Діждавши неділі, Ломицький убрався в фрак, надів білий галстук, високий циліндр, ясні рукавички і перед обідом побіг з парадним візитом до Каралаєвої (Н.-Лев., VI, 1966, 24); На естраді з’являється жюрі конкурсу — п’ять шановних старичків в чорних фраках, з нотами в руках (Коч., II, 1956, 173); Лисенко стояв поперед хору в чорному фраку з білосніжною краваткою (М. Ол., Леся, 1960, 95); Славко слабенької комплекції. А яке це має значення для дипломата? На худорлявому краще лежатиме фрак,— посміхнувся мимохіть (Вільде, Сестри.. III, 1968, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 639.