ФРАЗУВА́ННЯ, я, с., муз., лінгв. Дія за знач. фразува́ти. Він [Мишуга] підкоряв слухачів досконалістю співу, чіткою дикцією, виразним фразуванням, чудовою кантиленою і майстерною акторською грою (Знання.., 1, 1972, 19); Велике значення для музичної естетики може мати строфова будова української мелодії та її фразування (Муз. праці, 1970, 463).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 639.