ФРА́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що фра́зовий. Яновському.. слід закинути деяке захоплення об’єднуванням образів різних площин в одну фразну єдність, що іноді приводить до відчутного дисонансу (Мова і стиль «Вершників», 1955, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 639.