ФРАЗЕ́РСТВО, а, с. Пристрасть говорити фрази (у 3 знач.); марнослів’я. Недостача видержки в діянню [діянні], страх перед критикою, перед аналізом і одвертим висказом своїх засад, фразерство і крутанина логічна надають нашому недавньому лібералізмові ще туманніший і неясніший вид (Фр., XVI, 1955, 31); Чому непійманий злодій — не злодій, замасковане безчестя — порядність, тупе фразерство — культурність.. І голос, що йшов від самого серця, відповідав: багатство (Кол., Терен.., 1959, 227); Партія відстояла чистоту свого ленінського прапора і завоювання Жовтня, розгромивши своїх ідейних противників, що прикривалися революційним фразерством (Ком. Укр., 4, 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 639.