ФОТОГРАФІ́ЗМ, у, ч. Дуже точне, буквальне відтворення кого-, чого-небудь у художній творчості з надмірною дріб’язковою деталізацією, відсутністю узагальнень. З реалістичного методу письменниця [О. Пчілка] подеколи збивалася на сірий фотографізм (Вітч., 1, 1964, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 632.