ФОРТЕПІА́ННИК, а, ч., спец.

1. Майстер, що виготовляє дерев’яні частини до фортепіано.

2. Настроювач фортепіано.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 628.