ФОРТЕП’Я́НОВИЙ, а, е, заст. Прикм. до фортеп’я́но і фортеп’я́н; // Признач. для виконання на фортепіано. Концерти хору Лисенка відбувалися в залі «Купецького зібрання», й публіка відвідувала їх дуже охоче ..Сам Лисенко виконував свої фортеп’янові композиції (Сам., II, 1958, 406); Фортеп’яновий акомпанемент його був звичайно простий і прозорий, не затушковував мелодії.., а утворював для неї м’яке і вигідне тло, — проте визначався рисами натурального для Лисенка піанізму, барвистістю й рельєфністю (Рильський, III, 1956, 352).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 628.