ФОРПІ́К, а, ч., мор. Перший носовий відсік на судні. Навіть уночі працюють слюсарі і зварники: рихтують палуби, стіни форпіка лицевої частини судна (Веч. Київ, 17.I 1967, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 626.