ФО́РДИК, а, ч. Зменш.-пестл. до форд. Він якось на повному ходу налетів своїм фордиком на полісмена (Кулик, Записки консула, 1958, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 617.