ФОНОГРА́МА, и, ж. Звуки, записані на спеціальному матеріалі (плівці, платівці, валику, фотопапері і т. ін.), а також плівка, платівка, валик, фотопапір і т. ін. з таким записом. Фонограма [при широкоекранних фільмах] має не одну, а чотири звукові доріжки, з допомогою яких послідовно і відповідно відтворюється звук з трьох гучномовців, що знаходяться за екраном (Наука.., 2, 1958, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 615.