ФОЛЬКЛО́РНИЙ, а, е. Прикм. до фолькло́р. В Диканьці господарі.. познайомили їх [гостей] з етнографічним хором колгоспу імені Леніна. В складі хористок — самі літні жінки, носії невичерпних фольклорних багатств (Вол., Місячне срібло, 1961, 352); Вона [Ольга] захопилась збиранням і записуванням пісень і всякого іншого фольклорного матеріалу (Кол., Терен.., 1959, 163); Народнопоетична творчість постійно здійснювала величезний вплив на розвиток писемної літератури, яка не тільки засвоювала мовні традиції і образну систему фольклорних творів, а й відчувала вплив їх ідей, моралі, світорозуміння (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 24); // Стос. до фольклору. Роздумуючи про історію світової літератури, приходиш до висновку, що фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (Рильський, IX, 1962, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 613.