ФЛІРТ, у, ч. Несерйозна любовна гра, залицяння, кокетування. [Саня:] Значить, ти признаєш так звану гру в любов, флірт? (Л. Укр., II, 1951, 24); [Юрко:] Виходить — ти всерйоз закоханий? А я весь час думав, що між вами звичайний флірт (Мам., Тв., 1962, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 607.