ФЛЯНДРІ́ВКА, и, ж. Специфічна система орнаменту в українській народній майоліці, що одержується певним способом при нанесенні фарб на сирий гончарний виріб. Є також у Дибинцях миски з фляндрівкою, або, як їх там називають, — порані миски. За допомогою ріжка майстер проводить кілька концентричних кіл, найчастіше білого кольору (Мист., 6, 1964, 15); Мальовані канівські миски були червоного або білого кольору в залежності від обливки.. Розмальовувалися як свіжі, так і злегка підсушені вироби. Розпис по сирому, незалежно від малюнка, звався фляндрівкою (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 610.