ФЛУОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ФЛЮОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції, явище короткочасного свічення деяких речовин після припинення освітлювання їх, опромінювання рентгенівським промінням тощо. Якщо дивитись на розчин хлорофілу в пробірці під кутом до падаючого світла, то хлорофіл буде не зеленим, а червоним. Це флуоресценція хлорофілу — випромінювання поглинутих квантів (Знання.., 7, 1966, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 609.