ФЛОТА́ТОР, а, ч., спец.

1. Фахівець з флотації, кваліфікований робітник на флотаційній збагачувальній фабриці; збагачувальник.

2. Речовина, яку застосовують для регулювання процесу флотації.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 608.