ФЛОМА́СТЕР, а, ч. Спеціальна ручка для малювання широкими лініями, що має стрижень з фетру або повсті, просочений тушшю або чорнилом. Він [художник] спинився на фломастері. Рівна жирна лінія оранжевого кольору сприяла Данченкові в досягненні лаконізму вислову (Літ. Укр., 30.I 1970, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 607.