ФЛОКС, а, ч. Одно— або багаторічна декоративна рослина з пахучими квітками на вершині стебла, зібраними у велике суцвіття. Суха липнева теплінь линула у відчинені вікна разом з ароматом розквітлих флоксів і резеди (Тулуб, Людолови, II, 1957, 396); Між колишніми чернецькими келіями і церковним горбом цвіло поле прив’ялих темно-бузкових флоксів, колір яких гарно пасував до побілених стін (Перв., Материн.. хліб, 1960, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 607.