ФЛОГІСТО́Н, у, ч. За помилковими уявленнями хіміків XVIII ст. — особлива невагома речовина — «вогняна матерія», що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах і виділяється з них при горінні; теплець.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 607.