ФЛЕГМАТИЗА́ТОР, а, ч., спец. Рідка або пластична речовина, за допомогою якої збільшують стійкість вибухової речовини стосовно до зовнішніх імпульсів механічної дії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 605.