ФЛА́НЦЕВИЙ, а, е, техн. Прикм. до фла́нець; із фланцями. Фланцеві труби; Фланцеві крайки; // Зробл. за допомогою фланця, фланців. Щоб полегшити встановлення лампи в корпусі рефлектора, тепер майже на всіх автомобілях застосовують лампи з фланцевим кріпленням (Автомоб., 1957, 236); Фланцеве з’єднання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 605.