Про УКРЛІТ.ORG

фламін

ФЛАМІ́Н, а, ч. У Стародавньому Римі — почесна посада жерця якого-небудь божества, на яку обирали довічно; жрець, що займав цю посаду. Фламіни тут у вовняних шапках, там Марсові видно Скинуті з неба щити; там чисті жінки в колісницях Святощі містом провозять (Зеров, Вибр., 1966, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 604.

вгору