ФИЦНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Однокр. до фица́ти, фи́цкати. *Образно. Машина, як норовиста коняка, фицнула задком, з розгону забігла вбік, ударилася в пришляхові бетонні стовпці і стала (Ле, Клен. лист, 1960, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 582.