ФЕЄРИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до феєрії (у 1 знач.); який є феєрією. Феєрична драма; Феєрична вистава.

2. перен. Який являє собою незвичайне, фантастичне видовище; казковий, чарівний. Коли напівдорозі спалахнув раптом з правого берега ворожий вогневий вал і все осяяло феєричне світло, побачив Орлюк, який грізний Дніпро був перед його хатою (Довж., І, 1958, 317); Грім і феєрична мінлива ріка, що замиготіла в залі, наче виводили Черниша з тяжкого марення (Гончар, III, 1959, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 573.