ФЕ́СКА, и, ж. Шапочка, звичайно червона, у формі зрізаного конуса з китицею; чоловічий головний убір такого зразка — належність національного костюма в деяких східних країнах. На важких косах черсоніла феска з синьою китицею (Н.-Лев., III, 1956, 389); Знов Азія, знов мінарети, мечеті, фески і оригінальні костюми крітян (Коцюб., III, 1956, 352); З-за чотирикутного дерев’яного столика підводиться велетенський араб.. з схожою на цеберку фескою на голові (Загреб., День.., 1964, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 579.