ФЕ́РЯЗЬ, і, ж. Староруський верхній народний одяг (чоловічий і жіночий) без коміра й без перехвату в поясі. Патріарх Никон дав своє патріарше благословення. Ближні бояри туго підперезали ферязі, ладналися виступати (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 309); Ярославові забракло повітря в грудях, стало млосно, він підняв руку, щоб розхристати ферязь (Загреб., Диво, 1968, 671).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 579.