ФЕРТИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Здатний давати нащадків, плоди. Пилок таких квіток [пелюстки яких зрослися з пиляками на 2/3 — 4/5 частини своєї довжини] цілком нормальний (фертильний) (Хлібороб Укр., 4, 1972, 27); Фертильний гібрид.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 579.