ФЕРМЕ́НТ, у, ч.

1. біол., хім. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них; ензим. В людини чудовий набір ферментів травлення, які розкладають білки, жири і вуглеводи (Знання.., 12, 1966, 18); Зерно кукурудзи багате на вітаміни.. Чимало в ньому ферментів — важливих органічних активаторів (Наука.., 7, 1970, 16).

2. перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь. Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці. Якийсь фермент. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті (Коцюб., II, 1955, 255); Мовні елементи народно-поетичної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури (Рильський, III, 1956, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 577.