ФЕНОМЕНОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос.

1. Ідеалістичне вчення Гегеля про феномени свідомості й форми розвитку духу.

2. Суб’єктивно-ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, представники якого вважають, що свідомість має свій, не залежний від матеріальної дійсності, зміст, а предмети об’єктивної дійсності (феномени) є лише символами цього змісту. Другим напрямом буржуазної філософії, ряд представників якого еволюціонізує до матеріалізму, є феноменологія (Ком. Укр., 1, 1965, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 576.