ФЕНОМЕНА́ЛЬНО. Присл. до феномена́льний 1. М. Максимович, феноменально різносторонній і глибокий вчений, літератор, стоїть у ряду найбільш універсальних мислителів не тільки України і Росії, а й всієї Європи (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 117); 20-літня дівчина [С. Крушельницька] поїхала до Італії, феноменально обдарована співачка працювала дуже наполегливо (Мист., 1, 1966, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 576.