ФЕНОЛФТАЛЕЇ́Н, у, ч., хім. Органічна сполука, що застосовується в медицині, хімічній промисловості. Якщо до водного розчину аміаку додати безбарвного розчину фенолфталеїну, то розчин набуває малинового забарвлення (Хімія, 10, 1956, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 575.