ФЕЛЬДФЕ́БЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до фельдфе́бель. Фельдфебельський чин; // Належний фельдфебелеві. Ми.. роздивляємось спітніле червоне обличчя, фельдфебельські погони, зброю (Багмут, Опов., 1959, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 574.