ФЕЛА́ХІВ, хова, хове. Прикм. до фела́х; належний фелахові. Вбогі фелахові діти пустують безжурно навколо (Л. Укр., І, 1951, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 574.