ФЕКА́ЛІЇ, ій, мн., спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння. На темно-сірих грунтах добре діють органічні добрива — гній, компости, фекалії тощо (Нариси про природу.., 1955, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 573.