ФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до федерації (у 1 знач.), пов’язаний з федерацією. Увесь край од Карпат до Волги був у живих федеративних взаєминах (Драг., І, 1970, 103); Спільність робітничого руху Росії і України, існування єдиних професійних організацій диктують необхідність об’єднання народних комісаріатів праці в єдиний федеративний Народний комісаріат праці (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 48).

2. Те саме, що федера́льний 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 572.