ФА́ЄЧКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до фа́йка. Він сідає на лавці під іконами, дістає фаєчку, натоптує тютюном (Загреб., Шепіт, 1966, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 550.