ФАРФОРОВИ́К, а́, ч. Робітник, зайнятий у фарфоровому виробництві. Протягом нинішнього року фарфоровики республіки порадували покупців багатьма новинками, якими з смаком можна сервірувати стіл (Рад. Укр., 30.ХІІ 1971, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 566.