ФАРМАЦЕ́ВТ, а, ч. Аптечний працівник із фармаційною освітою, який виготовляє ліки. Фіалка знайома кожному. Але нікого вона так не цікавить, як медика та фармацевта (Дмит., Наречена, 1959, 24); Вдень і вночі відчинені двері аптеки, вдень і вночі готують фармацевти ліки, тисячі різних ліків (Веч. Київ, 5.II 1958, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 565.