ФАРБОТЕ́РКА, а, ж. Машина, дошка або чашка для розтирання фарб. На фарботерках конче потрібно встановити валки з охолодженням, що запобігатиме пригорянню фарби (Веч. Київ, 24.ХІ 1966, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 563.