ФАРБА́Р, я́, ч. Те саме, що фарбува́льник. — Там якісь славні, дивні чарівники фарбарі перефарбували, перемалювали моє бідне пожовкле листя (Н.-Лев., IV, 1956, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 563.