ФАНФАРОНА́ДА, и, ж. Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі. Він посинів і трясся з холоду, але з фанфаронадою справжнього вуличника пробував свистати (Фр., VI, 1951, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 562.